- палитися
- [пали/тиес'а]
па/лиец':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
палитися — па/литься, недок. 1) Знищуватися вогнем; згоряти. 2) Горіти (з метою опалення, освітлення). || безос. 3) Виявляти збудження, захоплення, нетерпіння і т. ін.; гарячитися. 4) Горіти (про тютюн у люльці). 5) діал. Випалюватися (про цеглу, глиняний… … Український тлумачний словник
палитися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
випалюватися — юється, недок., ви/палитися, иться, док. 1) Піддаючись дії вогню, набувати нових якостей. 2) тільки недок. Пас. до випалювати I … Український тлумачний словник
горіти — 1) (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь), палати, палахкоті[а]ти, палахтіти, паленіти, полум яніти, полуменіти, п(о)ломеніти, жахтіти, пломені[и]тися; тліти, жевріти(ся), жаріти, ятритися (повільно, без полум я); дими[і]ти … Словник синонімів української мови
збуджуватися — збудитися (приходити у стан нервового піднесення, напруження), хвилюватися, розпалюватися, розпалятися, розпалитися, запалюватися, запалитися, розгарячатися, розгарячуватися, розгарячитися, розігріватися, розігрітися, наелектризовуватися,… … Словник синонімів української мови
випалитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови